Як інтегрувати українські міста в європейську енергетичну систему? Як зробити дорожній рух не лише “розумним”, а й екологічно безпечним? Відповіді на ці питання шукали на одній із найвпливовіших подій регіону – XIX Центральноєвропейській енергетичній конференції (CEEC), що відбулася 24–25 листопада в м. Братислава, Словацька Республіка.
Хмельницький національний університет (ХНУ) на цьому міжнародному майданчику представив доцент кафедри комп’ютерних наук Павло Радюк. Він узяв участь у дискусіях як представник команди міжнародного проєкту “U_CAN – Ukraine towards Carbon Neutrality”.
Проєкт “U_CAN: Ukraine towards Carbon Neutrality” реалізується в межах програми Європейського Союзу Horizon Europe та фінансується за підтримки Європейської комісії. Консорціум спрямований на підтримку українських міст у переході до кліматичної нейтральності, розвиток інструментів для зниження викидів CO₂ та впровадження адаптивного управління дорожнім рухом.
Цьогорічна конференція CEEC XIX проходила під промовистим гаслом “Decarbonizing with purpose” (“Декарбонізація зі змістом”). Подія зібрала політиків, експертів, представників муніципалітетів та науковців з усієї Центральної Європи. Ключове повідомлення форуму: енергетична безпека та кліматичні цілі більше не можуть існувати окремо, а міста стають головними рушіями змін.
Для команди ХНУ участь у такому заході – це можливість звірити власний науковий вектор із європейськими трендами. Адже проєкт U_CAN, який об’єднує зусилля науковців та муніципалітетів шести міст (Хмельницький, Львів, Київ, Житомир, Івано-Франківськ, Вінниця) під координацією Дрезденського технічного університету, спрямований саме на практичну реалізацію Європейського зеленого курсу в Україні.
Хмельницький у консорціумі U_CAN займає особливу нішу, відповідаючи за трансформацію транспортної системи. Представник університету Павло Радюк презентував партнерам поточні напрацювання та візію пілотного проєкту, над яким працює команда кафедри комп’ютерних наук спільно з міською радою.
Якщо раніше йшлося переважно про технічні аспекти автоматизації, то тепер, після глибокого занурення в європейський контекст, ціль пілоту формулюється значно комплексніше. Головним результатом роботи команди ХНУ стане розроблення фреймворку адаптивної системи керування трафіком із низьким вмістом вуглецю.
Це не просто налаштування світлофорів. Науковці університету працюють над демонструванням чіткого плану дій для зниження викидів CO₂ через оптимізацію керування трафіком. Система базуватиметься на зборі реальних даних, моделюванні транспортних потоків та алгоритмах, які пріоритизують не лише швидкість пересування, а й мінімізацію шкідливого впливу на довкілля.
Участь Павла Радюка в панельних дискусіях та круглих столах CEEC дала можливість виділити кілька стратегічних напрямів, які команда ХНУ врахує у своїй подальшій роботі:
1. Транспорт у фокусі кліматичної політики (ETS2). З 2027 року в ЄС планується розширення системи торгівлі викидами на дорожній транспорт. Це означає, що вуглецевий слід автомобілів отримає реальну ціну. Фреймворк, який розробляє ХНУ, має бути готовим до цієї нової реальності, пропонуючи місту інструменти для балансування транспортних потоків з урахуванням екологічних та економічних чинників.
2. Фінансування для “розумних” змін. На конференції чітко прозвучало: європейські фонди готові підтримувати відбудову та модернізацію українських міст, але пріоритет надаватиметься проєктам із сильною екологічною компонентою. Рішення ХНУ позиціонується саме як інвестиція в сталий розвиток, що відкриває шлях до залучення грантових коштів для масштабування системи на все місто.
3. Людиноцентричність технологій. Обговорення питань кліматичного врядування підтвердило тезу, якої дотримується команда проєкту: технічні рішення мають служити громаді. Оптимізація трафіку повинна враховувати інтереси всіх учасників руху – від пішоходів і велосипедистів до пасажирів громадського транспорту, забезпечуючи соціальну справедливість у міському просторі.
Повернення з Братислави знаменує новий етап роботи над пілотом у Хмельницькому. Отримані інсайти та налагоджені контакти з європейськими колегами будуть інтегровані в План імплементації (Implementation Plan), який команда має фіналізувати до 2026 року.
Участь представника ХНУ Павла Радюка в CEEC XIX вкотре засвідчила: Хмельницький національний університет є не лише освітнім закладом, а й потужним науковим хабом, здатним генерувати рішення європейського рівня. Створення фреймворку для адаптивної системи керування трафіком із низьким вмістом вуглецю стане реальним внеском університету в перетворення Хмельницького на сучасне, кліматично нейтральне та комфортне європейське місто.
Робота в межах проєкту U_CAN триває. Стежте за нашими оновленнями!